Mартинюк Богдан, Саскачеван, Канада

В Україні я жив у м. Вінниця. Разом із дружиною та двома доньками жили у гуртожитку (кімната 12 кв.м.). Я працював зварювальником спочатку в тролейбусному депо, потім на заводі "Аналог". Грошей як завжди не вистачало, тому я поїхав шукати роботу у Києві. Там я якось зустрів подругу моєї дружини і вона розповіла, що її Сашко зараз в Канаді. Я поцікавився, як він туди потрапив, а вона розповіла мені про Київський молодіжний центр праці (зараз ILC). Я вирішив теж спробувати. В офісі КМЦП я заповнив анкету, через деякий час мені прийшло запрошення на складання іспиту в інституті Патона. Після успішного складання іспиту все пішло за програмою КМЦП.

Я працював у Києві, після роботи ходив на курси англійської, які були організовані Молодіжним центром, збирав документи. Як завжди, не вистачало грошей, але тут я отримав підтримку та допомогу добрих знайомих, які в мене вірили, та й КМЦП допоміг, надавши мені кредит. Документи оформлялися на всю сім’ю майже рік, але до Канади я полетів сам. Сім’ю мав забрати з часом.

У Канаді в аеропорту мене зустрів роботодавець, у якого я працюю по сьогоднішній день. Після прильоту мені дали кілька днів для адаптації та знайомства із місцем проживання.

Спочатку жив в кемпі (житло на зразок українського гуртожитку). Мене часто відвідували люди, які проживали поблизу, а також запрошували мене до себе в гості. Я переконався в тому, що люди тут привітні та добрі. Коли я вийшов на роботу для мене все було знайоме, я люблю свою роботу.

В той час як я працював у Канаді, з оформленням документів моїй сім’ї допомагав КМЦП (ILC), зокрема допомагала Віта Шуберт, за що їй велике Спасибі. Майже через рік я забрав сім’ю.

Зараз проживаю в маленькому селі Фіск, де трохи більше 100 мешканців. Знімаю будинок, маю свою машину. Моя сім’я теж була вражена людьми, які приходили до нас в гості, наскільки вони добрі та привітні. Вони і допомогли оформити дітей до школи, продовжують підтримувати морально, інколи навіть матеріально, немає такого дня, щоб хтось зайшов привітатись, а ми завжди їм раді.

У найближчий час планую купити свій дім, та за допомогою КМЦП (ILC) забрати рідних.

Хочу сказати всім тим, хто хоче жити чи працювати за кордоном завітайте до КМЦП (ILC), а зробивши перший крок, йдіть далі, хто не стукає - тому не відчиняють.