Історію роботи та життя в Канаді розповідає працівник ресторанів швидкого харчування Ірина Стадник з міста Київ

«Якщо ви готові до великих змін, тоді зробіть цей крок. Немає значення, де і як почати працювати. Програма працівників ресторану - це можливість приїхати в Канаду, завести нових друзів і досягти своїх цілей», свою історію роботи та життя в Канаді розповідає працівник ресторанів швидкого харчування Ірина Стадник з міста Київ.

Пошук можливостей

Життя для мене - це постійна зустріч зі змінами, досягнення цілей і втілення мрій. Моє рішення переїхати в іншу країну було однією з моїх мрій довгі роки. Я намагалася виїхати до Лондона, США, Німеччини та Швеції, але кожного разу моя мрія залишалась мрією через різні проблеми. Зважаючи на всі попередні спроби, я навіть не думала, що я коли-небудь буду жити в Канаді.

Канада - одне з найкращих місць у світі для життя, а також країна з величезною українською діаспорою. Як говорилося в одній з українських газет, «бути українцем у Канаді - це почесно». І я вирішила, що варто спробувати! Компанія ILC дала мені можливість поїхати до країни моєї мрії і жити там.

Я народилася і жила в Києві, закінчила університет і три роки працювала фінансовим аналітиком. У моєму житті в Україні було багато подорожей, друзів, родичів, але я шукала більше пригод і хотіла побачити, чого я зможу досягти в іншій країні, з іншою культурою, іншою мовою, лише я та мої професійні навики.

Перший крок до здійснення мрії

Я вже кілька років знала про компанію ILC і одного разу вирішила запитати поради в моїй ситуації: чи був у мене шанс поїхати за кордон. Однією з кращих можливостей було - отримати місце працівника ресторану швидкого харчування в Канаді. Я приїхала в офіс ILC на презентацію цієї програми, після чого викладачі ILC протестували мій рівень знань англійської мови. Це був мій перший крок процесу, який розпочався у липні 2010 року, а у вересні 2010 мені зателефонували з ILC і повідомили про те, що роботодавцю з Канади відкрили LMO (Labor Market Opinion - документ, який дає право роботодавцю в Канаді брати на роботу іноземних співробітників) і він надіслав контракт на моє ім'я.

Я почала готуватися до виїзду за кордон. За допомогою ILC я спокійно пройшла всі етапи: заповнення анкет для канадського посольства, складання іспиту з англійської мови IELTS (International English Language Testing System - міжнародна система тестування з англійської мови) та проходження медичної  комісії. Особливо вдячна компанії за підготовку мене до іспиту IELTS.  У мене було лише 10 днів і викладач з ILC робила все можливе для того, щоб в процесі онлайн уроків підготувати мене до екзамену. Через кілька днів я була готова до іспиту і успішно склала його. Після IELTS була організована медична комісія. Я отримала довгоочікувану візу і 7 грудня 2010 вже приземлилася в Канаді!

Життя в новій країні, знайомство з новими людьми

Я живу в Приатлантичній Канаді, в маленькому містечку провінції Нова Шотландія. Це прекрасне місце, тут добрі і дружні люди. Спочатку я була трохи здивована, адже я звикла жити в Києві, бачити багато людей, а тут на вулицях нікого не видно! Ще один момент: мені здавалося, що тут ніхто крім мене не ходить пішки, всі їздять на автомобілях. Коли я прийшла в магазин, я не знала, що придбати, тому що було всього так багато. Я дивилася, що купують інші люди і виявилося, що тут найпопулярніші напівфабрикати: піца, сандвічі, закуски. До речі, говорячи про їжу, смак молока, м'яса, хліба, загалом усього здавався мені тут іншим, але за понад півтора роки в Канаді я звикла.

Після прибуття в Канаду у мене стався культурний шок: все було новим, незвичним і дивним - починаючи від мови і закінчуючи їжею і людьми. Незнайомі люди говорили мені «Як справи?» або «Який чудовий сьогодні день, чи не так?» в магазині чи просто на вулиці, і не мало значення, що люди не знали мене, вони просто хотіли поспілкуватися.

Отже, коли ми приїхали, а зі мною прилетіла ще одна дівчина з України, щоб працювати в тому ж місці і в той же час, роботодавець зустрів нас в аеропорту і відвіз в готель. В цьому готелі ми жили перший місяць, а потім переїхали в будинок, де проживали весь наступний рік.

Слід сказати, що ми були одними з перших українців в нашому містечку і на нашій роботі. Я мала чудову можливість поліпшити свої знання англійської мови. Я говорила лише англійською, оскільки не мала іншого вибору. У той же час, я хочу з радістю зауважити, що мої колеги вивчали українську, щоб мені було легше адаптуватися! Спочатку мені було легше говорити, аніж розуміти англійську. Через декілька тижнів у мене стався лінгвістичний шок: я перестала і розуміти, і говорити англійською! На щастя все швидко змінилося і мова більше не є проблемою для мене.

Як робота в ресторанах, яка заробітна плата та які витрати?

Я почала працювати на третій день після приїзду. Я працюю в ресторані швидкого харчування 40-48 годин на тиждень, усе згідно з моїм контрактом. Менеджер складає графік роботи на 2 тижні вперед і таким чином я можу планувати свої справи і знати завчасно свої робочі дні. Робочі зміни можуть бути різні, як рано вранці, так і пізно ввечері. Це може залежати і від побажань самого працівника - я можу працювати 40 годин на тиждень, а потім взяти 2 вихідних. Що стосується понаднормової роботи, то у мене її ніколи не було. Моя заробітна плата - це затверджений урядом мінімум, починала я з 9,75 $ за годину, але цього вистачає на оплату оренди житла (350-400 $/міс.), харчування (120-150$), одягу, походів в бар на вихідних, спортзалу, кінотеатру, і навіть вдається дещо відкласти. Мінімальна зарплата в Канаді дозволяє забезпечувати всі свої потреби і при цьому відкладати гроші. У цьому велика різниця між Канадою та Україною. Робота у мене не дуже важка: обслуговувати клієнтів, прибирати, мати справу з грошима, але найголовніше: посміхатися і бути привітнОЮ!

На честь Різдва, Великодня, а також влітку ми організовуємо вечірки на роботі (вечірка з різдвяними подарунками, боулінг і вечеря, перегляд фільму в кінотеатрі з попкорном) - ці заходи приносять велике задоволення. Коли я тільки приїхала в Канаду, мій роботодавець запросив мене на різдвяну вечерю в колі його сім'ї. Це був чудовий день, який запам'ятається надовго - моє перше Різдво в Канаді. Я відчувала себе героєм фільму: святково прикрашені будинки, гірлянди і свічки у вікнах, ялинка та подарунки - це було неймовірно.

Допомога під час адаптації

У мене досі багато питань щодо моїх прав у Канаді, дозволу на роботу, візи, контракту, правил. Мені все ще часто потрібна допомога. І перші, хто допомагає мені - це компанія ILC. Ми зв'язуємося по скайпу з офісом в Києві, а також з офісом в Саскачевані і я завжди отримую допомогу, коли прошу її. Це дає мені впевненість в тому, що я не одна в чужій країні і що мене завжди є кому підтримати. За 19 місяців, що я живу в Канаді, моє життя змінилося. Я звикла до багатьох речей, які здавалися мені дивними раніше. Я ще не отримала статус постійного жителя країни, але це вже в процесі. Сподіваюсь, що незабаром я його отримаю.

Я дуже добре розмовляю англійською. У мене була можливість спілкуватися виключно з канадцями і відвідувати безкоштовні уроки, щоб поліпшити свій рівень. Я склала іспит з водіння і тепер їжджу на власному автомобілі. Я поміняла місце свого проживання на більш спокійне і комфортне. Я стала дивитися на деякі речі по-іншому і просто сприймати їх такими, які вони є.

Ніхто не говорив мені, що життя тут буде легким і безпроблемним. Але якщо ви готові до великих змін, тоді зробіть цей крок. Немає значення, де і як почати працювати... Програма працівників ресторану - це шанс приїхати в Канаду, завести нових друзів і досягти своїх цілей. А що буде потім - все залежить лише від вас.