«Канада перевершила всі наші очікування», - далекобійник Андрій із Маріуполя, Донецької області

Все більше українців їде за кордон у пошуках кращого життя. На жаль, на батьківщині перспективи залишаються туманними, якщо не похмурими, і гарні фахівці виїжджають, щоб не працювати за копійки і не жити в злиднях. Ось що розповідають наші співвітчизники, які вже встигли познайомитися з цією країною.

Андрій, далекобійник, в Канаді 2 роки

«Мене звати Андрій, сам я родом з міста Маріуполь Донецької області. У Канаді живу з 2010 року, працюю далекобійником. Про можливість переїхати в Канаду і працювати за своєю спеціальністю дізнався в компанії ILC, і з її допомогою мрія про краще життя здійснилася.

Найскладніше було спочатку - вивчати англійську мову. До того часу її я взагалі не вивчав, оскільки в школі у нас була німецька. Саме тут і були основні сумніви - я думав, що освоїти нову мову просто не зможу. Але в ILC нам дали хороших викладачів, які практично з нуля забезпечили необхідний рівень знань. Після цього довелося складати міжнародний іспит з англійської мови, який я успішно склав з першого разу. Багато хто боїться міжнародного тесту з англійської і деякі люди просто відмовляються продовжувати навчання, якщо з першого разу не вийде його скласти. Насправді, нічого страшного немає. Нехай на це знадобитися трохи більше часу, але вивчити можна. Мені знадобилося півтора роки, але іспит склав з першого разу і потім приїхав до Канади.

Перші враження про Канаду - дуже дружня країна. Взагалі це країна емігрантів, тут зібрані практично всі національності світу. Напевне тому всі один одного добре розуміють і ставляться толерантно один до одного. Коли звертаєшся до когось - тобі обов'язково допоможуть. Уважно будуть слухати твою ще не зовсім впевнену англійську, зрозуміють і допоможуть.

Звичайно, я багато чув про те, що добре зустрічають, все нормально, але реальність перевершила всі мої очікування! Роботодавці поставилися з великою увагою, допомогли зробити перші кроки в незнайомій країні, а це дуже важливо. Відсутність мовної практики у перші тижні перетворюється на бар'єр: розуміти - розумієш, а сказати складно. Отже, і всі свої справи вирішувати в перший час не зовсім виходить. Ось де потрібна підтримка, і нам її надали. Компанія допомогла з підготовкою до складання іспиту для отримання посвідчення водія, оскільки необхідне саме канадське посвідчення і не просте, а професійного водія-далекобійника (professional truck driver operator). Без цього працювати в Канаді далекобійником не можна. Після місячного тренінгу в компанії, я успішно склав іспит. Зараз працюю з напарником, а працюємо приблизно так: 9-10 днів в дорозі, 4 дні на відпочинок. Цього цілком достатньо, щоб відновитися після роботи. Побут особливо не навантажує - в дорозі можна помитися, попрати, тому вдома основне заняття - це відпочинок.

Робота охоплює всю територію Канади, а також Сполучені Штати Америки. Нерідко, по кілька разів за рейс доводиться перетинати кордон, спілкуватися з митницею і прикордонниками. Але там проходження кордону займає 10-15 хвилин, що не можна порівняти з проходженням кордонів у нас. Машини у нас нові, до техніки претензій немає. Але якщо щось ламається в дорозі, ми зобов'язані повідомити диспетчера про своє місце розташування, про те, що сталося з машиною і все - чекаємо сервіс. Як кажуть тут в Канаді - ми професійні водії, але ми не професійні механіки. Кожен повинен відповідати за свою роботу: я - за керування вантажівкою, механіки - за ремонти, шиномонтажники - за колеса. І це правильно. Якщо водій буде займатися ремонтом, то як він зможе втомленим їхати і відповідати за безпеку?

Зінаїда, дружина Андрія, в Канаді 5 місяців

«Я вже 5 місяців у Канаді і теж не думала, що тут все так добре. Дуже красива країна, з шикарною природою, добрими і чуйними людьми, які завжди готові прийти на допомогу. Були складнощі з вивченням англійської мови, оскільки в Україні вчити не було можливості - я постійно працювала. Крім того, я не думала, що до мови потрібно буде поставитися серйозно. Але тут мені надали безкоштовні школи, де я зараз займають вивченням англійської і, загалом, уже досягла певних результатів. В Україні я працювала в банку і збираюся продовжувати банківську кар'єру тут, в Канаді, як тільки добре вивчу мову. Поки що не шкодую, що ми з чоловіком переїхали в Канаду.  Думаю, що навряд чи пошкодую взагалі. Тут можна добре жити, нормально працювати, пристойно заробляти і при цьому не гарувати, як проклятий. Залишається достатньо часу, щоб просто жити і радіти простим людським радощам.»

Приблизно 5 місяців тому до мене приїхала моя дружина Зінаїда. Виїхати разом ми не могли, оскільки це досить складно. На отримання усіх дозволів та оформлення документів пішло півтора роки. Звичайно, довелося довго чекати, однак такі правила. Власне, оформлення не є складним. Спочатку допомагала компанія ILC, а потім я сам займався оформленням. З цим тут труднощів не виникає, а якщо хтось сумнівається у своїх силах, може звернутись до ILC, вони допоможуть з оформленням повністю. Це за бажанням. Тут бюрократії в нашому розумінні взагалі немає - всі державні установи працюють, як годинник.

Для тих, хто ще сумнівається, можу сказати одне: роздумувати немає про що. Вчіть англійську і приїжджайте, шкодувати точно не доведеться! Тут живеться не гірше, ніж в Україні, а набагато краще. Тут все стабільно, спокійно і дуже красиво. Про рівень життя навіть говорити немає чого. Тому залишайте всі свої сумніви і приїжджайте.