"Тут цінують професіоналізм і потребують робочих рук. Тут цінують працьовитість і завзятість. Хто готовий працювати заради досягнення своєї мети і не здається перед труднощами - доб'ється успіху".
Сам я з міста Черкаси, там народився і виріс, закінчив школу, інститут. Працював з 18-ти років в ресторані МакДональдз - традиційно поєднував роботу і навчання. У 23 пішов у торгівлю. Змінив багато роботодавців, але себе в цьому так і не знайшов. Захотілося стабільності. C 2005-го року працював у комерційному банку в моєму рідному місті Черкаси. З 2006-го року працював навіть на керівних посадах: начальник кредитного відділу, заступник начальника відділу малого бізнесу, начальник відділу малого бізнесу. Не дивлячись на нібито успішну кар'єру, уперся в стелю кар'єрного росту. Далі можна було рухатися тільки за наявності певних зв'язків. Крім того зарплата, як і в багатьох підприємствах України, не відповідала обсягу відповідальності і виконуваних обов'язків. А ще іпотечний кредит, щомісячний платіж по якому перевищував розмір моєї зарплати. Загалом, досить поширена для України ситуація. Це і послужило основним поштовхом до пошуку заробітку за кордоном.
Протягом року я об'їздив не один десяток агентств, які пропонували великі гроші і світле майбутнє за кордоном - Данія, Сполучені Штати, Канада ... Скрізь потрібні були значні вкладення для початку процесу працевлаштування на фоні мінімальних гарантій успіху. З двох десятків компаній навряд чи пара з них вселяла довіру. У результаті майже випадково, за рекомендацією одного товариша,який вже не перший рік працював в Великобританії, я дізнався про ILC. Коли я перший раз сюди звернувся, мені в першу чергу сподобалося те, що мене абсолютно безкоштовно проконсультували і нічого не обіцяли. (Консультація в інших агентствах коштувала від 50 до 100 грн) Просто запропонували заповнити анкету для внесення в базу даних, яка буде розглядатися безпосередньо іноземними роботодавцями. В результаті мені запропонували взяти участь у програмі «Ресторани швидкого обслуговування» в Канаді. Тут у пригоді став досвід моєї першої роботи в Мак Дональдз. Я сплатив лише за проходження медкомісії, екзаменування IELTS та консульський збір. Усе разом склало всього 600 доларів. Всі інші витрати, в тому числі авіапереліт і послуги ILC, оплачував роботодавець.
З самого початку Канада приваблювала мене з усіх варіантів найбільше. По-перше - тут найбільша українська діаспора, по-друге, країна побудована фактично емігрантами зі всього світу, як наслідок - більш лояльне ставлення до іноземних працівників. А природа Канади і клімат, принаймні там, де я зараз перебуваю, дуже нагадує Україну.
Робота, як кажуть - не пильна. За 11 доларів на годину заварювати каву, прибирати робоче місце і спілкуватися з відвідувачами - це звичайно не м'яке крісло в гарному кабінеті банку, але і не вугільна шахта чи бурова вишка. Для мене на той момент було важливіше те, що моя зарплата в Канаді була в 4 рази вище банківської зарплати в Україні. Зараз розглядається питання про моє підвищенні до посади супервайзера (аналог менеджера ділянки в Україні).
Хотілося б подякувати компанії ILC перше за наявність даної програми «ресторани швидкого обслуговування» і професіоналізм співробітників, які допомагали мені на кожному кроці по шляху в Канаду. Перше враження склалося позитивне. В аеропорту нас зустрів безпосередньо директор ресторану і відвіз на власній машині в будинок, де нам пропонувалося проживати протягом дії контракту. Будинок виявився досить великим і теплим і, що важливо, знаходиться він в 100 метрах від місця роботи. Тут окрім найнеобхіднішого є і додаткові зручності, включаючи пральну машину, електросушарки, посудомийну машину та інше. Повна вартість оренди достатньо низька не тільки для Канади, але і в порівнянні з українськими цінами. При тому, що якість житла набагато вище.
Приємно здивували ціни на продукти харчування в магазинах, адже вони мало відрізняються від українських. Багато товарів, зокрема м'ясо - навіть дешевше. Це не могло не здивувати.
Особливо приємно те, що ті речі, які в Україні може собі дозволити далеко не кожен - такі як машина, хороша побутова техніка, фірмовий одяг, тут цілком доступні і не вимагають значних заощаджень.
Познайомитися з містом нам допомогли наші українські товариші, які прибули сюди на пів року раніше. Виявилося що в маленькому містечку в 15 000 населення є університет, величезний спортивний центр з хокейними і футбольними полями, тенісними кортами, акватик і фітнес центром. Ціни, знову ж, приємно здивували.
Містечко, як я вже говорив у нас невелике і практично всі люди один одного знають. Перший час не міг звикнути до ввічливості і привітності просто незнайомих людей. Тут всі посміхаються і вітаються на вулиці, поступаються дорогою і цікавляться як справи. Вони так виховані і це вже звичка, може бути не завжди щиро, але все одно приємно. У нашому містечку не так багато українців, але ми вже встигли завести друзів і серед канадців.
Я тут усього рік з невеликим,і далеко від родини і рідного дому - звичайно сумую за рідним і близьким. Але зустрічаючи людей, які тут прожили багато років я все рідше чую слова про те, що в Україні їм було краще ніж тут і вони хотіли б повернутися. Все більше людей забирають сюди сім'ї, дітей, батьків. Я мрію зробити те ж саме. Я бачу більше можливостей для себе і для моєї сім'ї.
Озираючись назад, на рік прожитий в Канаді, я не можу похвалитися великими досягненнями в кар'єрі або матеріальному стані. Але мій банківський рахунок росте в плюс, а не в мінус, як в Україні. Я купив гарну машину, живу в будинку, про який в Україні міг тільки мріяти. Можу дозволити багато чого з того про що на батьківщині навіть не думав. Я планую привезти сюди свою сім'ю. На сьогоднішній день у мене тут набагато більше можливостей, ніж у рідній країні.
Їхати сюди потрібно в першу чергу тим, хто чітко уявляє, чого він хоче. Тут гроші з неба не падають. Тут цінують професіоналізм і потребують робочих рук. Тут цінують працьовитість і завзятість. І тут праця має гідну оплату. Хто готовий тяжко працювати заради досягнення своєї мети і не здається перед труднощами - доб'ється успіху.