"Я рекомендую всім, хто хоче працювати за кордоном - вивчайте англійську мову в Україні, вона вам дуже знадобитися".
Мене звати В'ячеслав. Мені 33 роки, я народився і живу в Києві, одружений, є дочка 2 рочки. В Україні я працював холодильщиком і меблярем. Зарплата ніколи не перевищувала $200, а працювати доводилося дуже важко. Коли мені виповнилось 25 років, я почав замислюватись над тим, куди можна поїхати заробити грошей і, можливо, іммігрувати. Мій товариш по роботі запропонував мені звернутись до КМЦП, зараз це ILC.
Робота в Північній Ірландії
Коли я зателефонував до ILC, мені сказали, що для роботи на м'ясокомбінатах Великобританії і Північної Ірландії потрібні обвалювальники м'яса, а оскільки я ніколи не працював обвалювальником м'яса, мені запропонували попрацювати в супермаркеті. Після трьох місяців роботи в супермаркеті я склав екзамен з обвалювання задньої частини і лопатки яловичини, які організовували в ILC на м'ясопереробному підприємстві під Києвом. Мої документи і відеоматеріал відправили на м'ясокомбінат в містечко Балімена, Північна Ірландія. Через деякий час я і п'ять інших обвалювальників пройшли співбесіду з роботодавцем. ILC підготували нам усім необхідні для подачі в посольство документи. Ми отримали візи та дозволи на роботу терміном на 1 рік, і 9 березня 2006 року зібрались в офісі ILC, щоб виїхати в аеропорт Бориспіль, а звідти - в Белфаст.
Долетіли ми добре. В аеропорту нас зустрів роботодавець на мікроавтобусі та відвіз нас до триповерхового котеджу, де ми проживали протягом 1 року. Робота знаходилася в двох кілометрах від міста. Перші 2 місяці ми їздили на велосипеді, а потім купили автомобіль Рено Кліо в дуже хорошому стані за 350 англійських фунтів стерлінгів. Робота у нас починалась о 7 ранку і закінчувалась о 15:30. Також було 2 перерви по 30 і 40 хвилин. Працювали більшість з нас на упаковці та в ковбасному цеху. Зарплата була 5 фунтів 5 пені за годину. Також можна було залишатись на понаднормову роботу і прибирання цеху, тоді платили по 7 фунтів 55 пені за годину. Видавали зарплату кожного четверга, завжди вчасно! Субота і неділя - завжди вихідні. У мене було багато часу. Я ходив у басейн, тренажерну залу, сауну, грав у футбол, їздив на екскурсію в Лондон, а коли був через півроку в оплачуваній двотижневій відпустці в Києві, відкрив у Німецькому посольстві шенгенську транзитну візу на півроку і був на екскурсії в Парижі і Амстердамі.
Канада та ILC відкривають нові можливості
Коли закінчився мій контракт у Північній Ірландії, я зателефонував до ILC і запитав, які у них ще є програми. Мені запропонували роботу в Канаді з можливістю імміграції. Я відразу ж погодився, оскільки знав, що Канада - дуже економічно розвинена країна, з хорошою оплатою праці, природою, схожою на Україну і численною українською діаспорою. У березні 2007 я разом із групою працівників пройшов співбесіду з роботодавцем із Канади, провінція Альберта. У той час на цьому м'ясокомбінаті в день обробляли і упаковували 9000 свинячих туш. Після двотижневих курсів з англійської мови, які нам організувала компанія ILC та 3 місяців оформлення документів у посольстві, 7 червня 2007 року наша група в супроводі представника ILC вилетіла до міста Ред Дір у Канаді. Спочатку ми летіли 9 годин до Торонто, де нас зустріли в аеропорту, а потім поселили в хорошому готелі. Також у Торонто ми отримали дозволи на роботу (Work Permit) у імміграційних офіцерів. Наступного ранку ми полетіли до місто Калгарі, це ще 4 години літаком. Коли ми прилетіли, нас зустрів представник профспілки компанії-роботодавця і привіз у місто Ред Дір, де знаходився наш м'ясокомбінат. Коли ми приїхали, нас розмістили в готелі по 2 людини, запросили пообідати, де ми також і вирішили, хто і де хоче жити. На наступний день нас розвезли на мікроавтобусі з речами по домівках. Жили ми у двоповерхових сучасних з усіма зручностями котеджах, по 2 людини і по 1 людині в кімнаті.
Після курсу адаптації та підвищення знань англійської мови ми приїхали на м'ясокомбінат, де нам показали весь цикл виробництва і видали робочу форму. На роботу ми діставались на міському автобусі, проїзний на який коштував $58 на місяць. У обвалювальному цеху робота починалась о 6 годині ранку і закінчувалась о 14:30, у забійному - о 7 годині ранку і закінчувалась о 15:30. Також передбачався обід (1 година) і дві перерви - по 15 і 30 хвилин. Я три місяці займався упаковкою підчеревини, 6 місяців розкладав битки для обвалки на лінії, і 6 місяців працював на лінії з обвалювання задніх свинячих ніг. Робота не важка, платили нам по $12 за годину, понаднормові - $18 за годину. Зарплату видавали кожну другу п'ятницю, у повному обсязі і вчасно. Через 3 місяці був проведений тест з англійської мови, який включав письмо, читання, слухання і розмовну англійську мову. 5 осіб з усієї групи, в їх числі і я, відразу успішно склали тест і на курси англійської більше не приходили. Ті, хто не склав тест, двічі на тиждень по 2-3 години відвідували після роботи курси англійської мови. Курси організував м'ясокомбінат для того, щоб усі вдало пройшли інтерв'ю з імміграційним офіцером. Я рекомендую всім, хто хоче працювати за кордоном - вчіть англійську мову в Україні, вона вам дуже знадобитися, без неї - ну ніяк!
Через 1 рік і 2 місяці інтерв'ю з імміграційним офіцером успішно пройшли всі. На співбесіді головне - не боятися, і не соромитися. Канадці взагалі хороші, добрі і розуміючі люди, готові завжди підтримати та прийти на допомогу. На співбесіді з імміграційним офіцером я сам розповів усе про себе, мою сім'ю і країну, а також про причини, чому я хочу залишитись у Канаді. Говорити потрібно тільки правду.
Повернення до України та робота на круїзному лайнері
У вересні 2008 року, після успішної співбесіди з імміграційним офіцером, на жаль, мені довелося повернутися до Києва, за сімейними обставинами. Тут усе і почалося: криза, добре оплачуваної роботи немає, трудовий кодекс порушується, із зарплатою обманюють. Дружина народила доньку. Канада програми закрила, Англія теж перестала набирати. Довелося йти працювати м'ясником на круїзний лайнер - добре, що я мав навички обвалювальника м'яса. Відпрацював 2 контракти, майже 6 місяців по 12 годин на день, без вихідних. Схуд на 10 кілограм, з носа йшла кров, ногу зводила судома ...
Участь у програмі різноробочих на м'ясокомбінат
Але ось у січні 2012 року я дізнався, що будуть знову набирати на м'ясокомбінат в Канаду з можливістю імміграції, і я відразу ж подав документи до ILC. Потім пройшов співбесіду з уже знайомим роботодавцем. Співбесіда була схоже більше на зустріч двох добре знайомих людей: ми поспілкувалися, я розповів про себе, і мене знову запросили, за що я і моя сім'я дуже вдячні.
Що я порадив би тим, хто хоче іммігрувати до Канади: обов'язково вивчайте англійську мову в Україні, і коли будете працювати в Канаді, поважайте закони Канади, не обманюйте один одного, і з повагою та розумінням ставтеся один до одного. І хай Вам у всьому допоможе Бог.