Телефон гарячої лінії:+38 (044)

481 00 31

УкраїнськаУкраїнська

МІЖНАРОДНИЙ ЦЕНТР З ПРАЦЕВЛАШТУВАННЯ

Створюємо нові можливості для людей

Пропонуємо кадрові рішення для компаній

ILCILC

Преса про нас

У Канаді за кермом

  • Дата публікації: 21 березня, 2011
  • Автор: _15

- Олег, з чого почалася ваша трудова діяльність в Канаді?

Буквально через кілька днів після приїзду розпочалося навчання. Компанія ILC, що здійснювала допомогу в працевлаштуванні за кордоном і оформлення документів, і компанія Yanke, від якої я отримав запрошення, подбали практично про все: проживання, харчування, своєчасне і ретельне оформлення необхідних документів - все це було зроблено за допомогою співробітників Yanke. Освіта тут необхідна. Навіть маститі далекобійники повинні пройти перепідготовку та здати іспити, щоб отримати посвідчення професійного водія. Без нього працювати не можна.

Програма підготовки складається з кількох курсів: це і правила дорожнього руху, і документообіг, і навіть окремий курс для водіїв, які їздитимуть на вантажівках з пневматичною гальмівною системою. Нічого складного немає. Правила практично не відрізняються від наших, з пневмосистемою я і так був знайомий не з чуток. Правда, аспекти безпеки та документація тут зовсім інші - довелося вчити.

Приблизно через місяць навчання закінчилася, пішли здавати іспити. Квитки дуже схожі на наші, тільки іспитів потрібно здати декілька, по кожному курсу навчання. Складнощів при цьому ніяких - при бажанні можна здати всі іспити за один день. Але можна і за 2-3 дні. Якщо відразу здати не вийшло, нічого страшного. Можна прийти на другий день і перездати.

- Які були перші враження від канадських доріг?

Спочатку було трохи незвично. Тут світлофори вішають не перед перехрестям , як у нас, а за ним. Так зручніше для водіїв легковиків, щоб не виглядати з-під лобового скла. А мені за звичкою хотілося під'їхати до самого світлофору, довелося відвикати.

Взагалі ж дорожній рух організовано добре. На перехресті я скрізь можу повертати направо, навіть червоне світло без всяких там стрілок. Крім того, на багатьох перехрестях є додаткові з'їзди направо, тому не потрібно навіть на перехрестя виїжджати.

Про якість доріг говорити не буду - воно скрізь відмінне, навіть взимку. Сніг прибирають швидко, тому простоїв через негоду практично не буває. Дуже вразило те, що на дорозі всі ведуть себе дуже чемно, ніхто не підрізає. І головне - ніхто нікуди не поспішає. Звичайно, зрідка трапляються «гонщики», але це виняток. Так що їздити абсолютно нескладно.

- На якій машині зараз працюєте?

Зараз працюю на Volvo. За рік це вже моя четверта машина. А починав теж на Volvo, потім були Freightliner і Kenworth. У компанії Yanke усі вантажівки нові, до двох років. Їх беруть в лізинг на цей термін, потім повертають і беруть нові. За цей час вантажівка не встигає зноситися так, щоб щось ламалося. Тому заїжджаємо на сервіс (а це кожні 60-65 тисяч кілометрів) лише для проходження ТО. Обслуговування виконується на базах компанії Yanke.

Не бачу підстав скаржитися на техніку - вона надійна, та до того ж нова. Ну де в Україну у далекобійника є можливість постійно їздити на нових вантажівках? А тут це нормальна ситуація.

До речі, ще на самому початку навчання нам сказали: якщо в дорозі трапиться поломка, самі нічого не намагайтеся ремонтувати. Дзвінок в офіс, і далі вирішенням проблеми займуться технічні служби: або власні фахівці приїдуть, або викличуть з найближчого сервісу. Навіть якщо трапляється прокол, заміною колеса займаються шинники. Водіям цим займатися не годиться, та й не вийде - адже запаски все одно немає.

- Як складаються стосунки з дорожньою поліцією?

А ніяк. Тьху-тьху, ще жодного разу не зупиняли. Тут, якщо правила не порушуєш, ніхто тебе не турбує. А як їх порушити? На хайвеї  дозволенна швидкість  130 км / ч, а в мене трак більше 110 не йде через обмежувача. Поліцію практично не видно. Тут немає такого - ховатися в засідках і ловити порушників. Хоча як тільки хтось порушує, вони тут як тут. Мигалки включили, наздогнали і попросили зупинитися. Штрафи пристойні: за проїзд на червоний - від 300 доларів, за перевищення швидкості по сітці - залежно від того, на скільки перевищив. Якщо більше ніж на 50 км / год, можуть і на 10 тисяч доларів оштрафувати.

Дуже важливо сказати про ваговий контроль. Як у Канаді, так і в США перевантаження не допускається, тому доводиться за цим уважно стежити. Якщо після завантаження на якийсь осі перевантаження, починаємо рухати сідло або осі напівпричепа. Навантаження перерозподіляється, зважується ще раз, якщо все в порядку, можна їхати. По дорозі є стаціонарні пости вагового контролю, але там перевіряють вибірково.

- Траплялося зустрічатися з дорожніми бандитами?

Ні, такого поняття тут взагалі не існує. Ні в Канаді, ні в США подібного не зустрічав жодного разу. Якось заїхав в Нью-Йорк, район, населений афроамериканцями, відомими своєю експресивністю, вийшов запитати дорогу - без проблем розповіли. З іншого боку, що з мене взяти? Адже готівкових грошей з собою ніхто не возить. Ну, там, дріб'язок по кишенях. Все на картках: і паливо, і пороми, і все інше. Навіть коли в Штати їздимо, ніхто готівку з собою не бере.

- У дорозі виходить нормально відпочити?

У моїй компанії на вантажівці працюють два водії. Один їде, інший відпочиває. Переробки тут теж караються, хоча і немає тахографів. Натомість ведеться логбук (log book, eng) - карта обліку робочого часу. Як тільки робочий час вийшло, змінюємося. З безпекою тут не жартують. А взагалі для далекобійників є спеціальні стоянки - тракстопи (від англ. - Truck stop). Там є все, що потрібно для життя водіїв: магазини, душ, кафе, заправка, сервіс, мотель. Навіть Інтернет бездротовий є. Хоча сплять  звичайно в машині - це ж будинок на колесах. Тут тобі і спальня, і кухня, і офіс.

- І, напевно, найголовніше питання - скільки виходить заробляти?

На нормальне життя вистачає, це точно. Крім зарплати є додаткові бонуси. Наприклад, за безпечну і безаварійну їзду за підсумками року можна отримати до 2 тисяч. Тут все в руках водія. Якщо не порушуєш і в аварії не потрапляєш, це заохочується матеріально. Головне - ніхто не змушує ризикувати, як це часто буває в Україні. Наприклад, йде сніг, дорога слизька. Якщо водій вважає, що далі їхати небезпечно, він має право зупинитися і дочекатися, поки дорогу розчистять. І за час простою йому все одно заплатять. Головне, попередити диспетчера в офісі компанії.

Є таке поняття, як відрядження. Але тут сума залежить від того, куди їздив. Якщо в межах своєї провінції, то мінімальні, якщо їздив далі, відрядні більше. Все залежить від кілометражу. Якщо рейс в США, теж є доплата.

Медицина в Канаді безкоштовна, однак послуги дантистів і окулістів платні. Компанія Yanke компенсує витрати на цих лікарів: $ 1500 на стоматолога і $ 1000 на окуліста. Коли прийде пора виходу на пенсію, я точно знаю, що не буду жебракувати. Звичайно, за рік виходять не мільйони, але на гідне життя вистачає. Я тут лише рік, але вже купив машину, моя родина переїхала до мене, живемо нормально. Діти вчаться, я працюю, дружина поки вдома. Що ще потрібно для щастя?

Сайт розроблен: